Підсумки роботи галузі охорони здоров’я Дніпропетровської області у 2009 році

За підсумками 2009 року медична галузь Дніпропетровської області отримала високу оцінку своєї роботи – за основними показникам діяльності у загальнодержавному рейтингу перемістилася з 27 місця на дев’яте.  Безумовно такі результати медицина області здобула внаслідок підтримки обласної державної адміністрації та обласної ради, порозуміння керівників органів місцевого самоврядування, широкомасштабного впровадження в діяльність медичної галузі послідовних, реформаторських заходів.

Незважаючи на скрутні фінансово-економічні та епідеміологічні умови, в яких приходилося працювати в області була збережена тенденція щодо зростання народжуваності.

Вперше за останні 10 років знизився показник загальної смертності. Зменшення показника відбулося на 8%, а це більш ніж 5 тисяч збережених людських життів. У тому числі смертність від туберкульозу зменшилась на 20%, від хвороб системи кровообігу на 6%. Від хвороб органів дихання смертність зменшилася на 16% - навіть з урахуванням епідемії пандемічного грипу, яка відбувалася в області 13 тижнів та мала важкі ускладнення у вигляді запалення легенів.

З 2001р. рівень малюкової смертності  знизився в 1,5 рази (з 12,9‰ до 8,7‰) і в 2009 році вперше за останні роки став нижче загальноукраїнського показника (9,3‰).

Активне функціонування з 2007 року реанімаційно-консультативного центру, при обласній дитячій лікарні, який забезпечує в цілодобовому режимі дистанційний динамічний нагляд за тяжкохворими дітьми та  оперативне вирішення  питань щодо госпіталізації таких дітей до обласного закладу дозволило впливати не лише на показники смертності дітей на рівні  центральних районних лікарень (зменшення за 3 роки у 4 рази), але й істотно підвищити якість та адекватність медичної допомоги.

Пріоритетом охорони здоров’я  Дніпропетровщини безумовно є  покращення стану здоров’я дітей та матерів.

Фінансування заходів обласної програми «Здоров’я дітей та матерів Дніпропетровщини», спрямованих на зниження показників малюкової та материнської смертності, в першу чергу, в сільській місцевості у 2009 році досягли встановленої мети.

Централізації родопомічної допомоги на території області, яка була розпочата з метою підвищення якості  акушерської допомоги у 2001 році та відбувалася при зростанні кадрового дефіциту – дозволила створювати потужні  міжрайонні пологові центри, укомплектовувати їх необхідним медичним обладнанням та підготовленим медичним персоналом, здатним надавати інтенсивну допомогу новонародженим та породіллям в цілодобовому режимі. На початок 2010 року, без винятку, всі діти області народжуються в родопомічних закладах акредитованих на звання «Лікарня доброзичлива до дитини», а у подальшому перебувають під наглядом дитячих закладів, серед яких 55,4% відповідають даного статусу.

Це дозволило за 3 роки знизити рівень перинатальної смертності у 3,6 рази,а захворюваність новонароджених удвічі, підвищити в 2,2 рази питому вагу нормальних пологів (з 31% до 68,4%). Кількості партнерських пологів з поодиноких випадків у 2004 року зросла до 64% в 2009. При цьому в 1,4 рази зменшилася середня тривалість перебування породіль на пологовому ліжку, що істотно знижує ризик зараження новонароджених внутрішньолікарняними інфекціями та більш ніж удвічі знизило кількість залишених дітей матерями у пологових стаціонарах (при порівнянні з показниками 2005 року 2,8 проти 7 на 1000 народжених).

         Реформа інтернатної системи, впровадження сімейних форм виховання дітей-сиріт, зменшення кількості залишених дітей у пологових закладах обумовило вивільнення ліжок в будинках дитини. Таким чином назріла необхідність у структурній  реорганізації будинків дитини. Водночас для вирішення  проблем  дітей-інвалідів, їх відновлювальному лікуванні спонукала  відкрити 3 центри  медико-соціальної реабілітації на 70 ліжок шляхом реорганізації ліжкового фонду будинків дитини зі  збереженням потужного кадрового потенціалу цих закладів.

Зокрема на базі будинку дитини № 1 м. Дніпропетровська  у створеному Центрі ранньої медико-соціальної реабілітації (10 стаціонарних ліжок, в т.ч. 4 для спільного перебування матері та дитини та 40 амбулаторних відвідувань) отримали курси реабілітації 231 дитина, з них амбулаторно сумісно з матерями – 126 дітей, стаціонарно – 119, в т.ч. з матерями 26 дітей-інвалідів.

З метою ранньої профілактики дитячої інвалідності  започатковано виявлення вад зору та слуху за допомогою сучасних технологій, майже з періоду новонародженості.  Для  діагностики  вродженої глухоти закуплено за кошти обласного бюджету і встановлено у потужних пологових закладах  апарати сурдоскан (11 одиниць), а для діагностики ретинопатії у недоношених дітей – пересувну ретинальну камеру.

За період функціонування дитячого сурдологічного центру, з 2007 року, 16 дітей прооперовано методом кохлеарної імплантації, оскільки це досить  дорого вартісне втручання.

У 2009 році проведено капітальні та поточні ремонти, реконструкції закладів охорони здоров’я сільських районів на загальну суму – 4736,6 тис. грн., у т. ч. ремонти сільських закладів охорони здоров’я (дільничні лікарні, СЛА, ФАП та ФП) на загальну суму – 2004,9 тис. грн.

В області значна увага приділяється розвитку первинної медико-санітарної допомоги. Упродовж 2009 року відкрито 22 нових заклада загальної практики-сімейної медицини, у т. ч. самостійних лікарських амбулаторій загальної практики-сімейної медицини в сільській місцевості – 16. За темпами відкриття закладів область у 2009 році мала найкращі результати.

Актуальними залишалися заходи по боротьбі з епідемією туберкульозу та ВІЛ/СНІДу. Введено в експлуатацію локальні очисні споруди у обласному комунальному клінічному лікувально-профілактичному об’єднанні „Фтизіатрія”, відкрито обласне відділення реанімації новонароджених, дитяче відділення обласної офтальмологічної лікарні та інші об’єкти.

В рамках боротьби з онкологічними захворюванням серйозна увага приділялася  профілактичним заходам. Програма лише набирає силу, але позитивні результати вже реєструються – збільшилося виявлення раку шийки матки в нульовій стадії, коли ефективність лікування найвища, а відповідно зменшилися кількість захворювань, виявлений у занедбаній стадії та дорічна локальність.  

Враховуючи, що рак молочної залози – провідна причина смерті жінок від онкологічних захворювань, для проведення скринінгу на цю хворобу в області функціонує 27 мамографів (з них 7 придбані у 2007 році за кошти обласного бюджету та розподілені у малі міста та райони з великою кількістю населення для  створення міжрайонних мамографічних центрів). Крім того з метою доступності скринінгових програм для  сільського населення налагоджена постійна робота пересувного мамографічного кабінету.

Активне проведення комплексу організаційних та навчальних заходів, спрямованих на підвищення інтенсивності використання цього сучасного обладнання, обумовлює щорічне зростання мамографій. Їх кількість в 2009 році сягнула 166,3 на 10 тисяч населення. Але такий рівень охоплення скринінгом занадто малий для отримання відчутного впливу на показники смертності від раку молочної залози. Проте вже перші результати  свідчать про певне зростання числа виявлених випадків (з 36,23  в 2007р. до  40 на 10000 в 2008-2009рр.) та незначне скорочення питомої ваги занедбаних випадків.

Не були залишені поза увагою високі показники смертності працездатного населення області від серцево-судинних захворювань, зокрема від гострого інфаркту міокарда. З 2007 року в області розпочато застосування тромболітичної терапії при гострому інфаркті міокарда. За 3 роки технологію впроваджено на 14 територіях. Число пролікованих хворих з застосуванням тромболізису за цей період зросло вдвічі, а летальність від інфаркту зменшилася на  12,7%. 

На базі комунального закладу «Обласний кардіологічний центр»,  відкрито та оснащено операційний блок для проведення операцій зі штучним кровообігом, операційне відділення електрофізіологічних досліджень. Кількість оперативних втручань на серцево-судинній системі впродовж 3-х років (2007-2009рр.) зросла в 1,5 рази (з 1907 до 2811), в тому числі ендоваскулярних при ішемічній хворобі серця - в 1,9 рази (з 991 до 1900); в 1,5 рази збільшилося число хворих, яким  проведено стентування коронарних судин.

Для ранньої хірургічної корекції вроджених вад серця у дітей, яка в структурі малюкової та дитячої смертності складає значну питому вагу, з жовтня 2008 року успішно функціонує відділення дитячої кардіохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії. Задля підвищення рівня професіоналізму та оволодіння новими методиками спеціалісти центру пройшли стажування у дитячому кардіологічному центрі Польщі.  За час існування прооперовано 192 дитини, ряд операцій було виконано вперше на Україні.

В 2009 році впроваджено оперативне лікування вад серця у новонароджених дітей, прооперовано  18 немовлят та 85 дітей 1 року життя. За підсумками 2009 року серед 9 кардіохірургічних центрів країни обласний центр зайняв 4 рангове місце (перші три посіли національні науково-дослідні інститути).

В області широко запроваджуються малоінвазивні хірургічні втручання та інші сучасні технології.

Для нейрохірургічної служби обласної клінічної лікарні було закуплено необхідне обладнання, що дало змогу збільшити кількість операцій з використанням операційного навігатору за 2 роки (2008-2009 рр.) у 5 разів (з 40 до 200).

Упродовж 2 років здійснено реформування служби крові, шляхом реорганізації малорентабельних та неефективних відділень переливання крові (скорочено 10 відділень), вперше створений регіональний реєстр донорів, що дозволило не збільшуючи фінансових витрат забезпечити перш за все інфекційну безпеку донорської крові, підвищити якість препаратів крові.

            Актуальної залишається проблема в області – висока забезпеченість стаціонарними ліжками населення області, який перевищує середній рівень по Україні.

Незважаючи на те, що кількість стаціонарних ліжок навіть за 2009 рік була скорочена на 728 одиниць, ефективність використання лікарняних ліжок збережена на високому рівні; збільшився оберт ліжка, зменшилось середнє перебування хворого на ліжку, показник летальності зменшено на 9%. Проте їх кількість в області надлишкова.

Забезпеченість населення області лікарями та молодшими спеціалістами з медичною освітою на рівні середньодержавних показників, але дефіцит медичних кадрів по області складає понад 4 тисячі осіб. Слід зазначити, що питома вага медичних працівників які працюють в  стаціонарах значно перевищує аналогічну у розвинутих країнах. При цьому без медичного  працівника  залишаються 38 сільських лікарських амбулаторій та 82 фельдшерсько-акушерських пункти. В області, як і в Україні низька питома вага лікарів первинної медико-санітарної допомоги, в 3-5 разів менше ніж у країнах європейського регіону.

Так в області функціонують 32 дільничні лікарні (у яких  відсутні належні умови для надання інтенсивної терапії та навіть цілодобовий нагляд). В цих закладах на одного хворого приходиться 88,1 кв.м., в той час у високоспеціалізованих закладах області – близько 7 кв.м. При цьому видатки на одного хворого в день на медикаменти та харчування коливаються від 05 копійок до 2 гривень, а 94% коштів спрямовується на утримання будівлі. Загальний рівень видатків на одного хворого на рік в дільничній лікарні та високоспеціалізованій обласній лікарні з сучасними високовартісними технологіями відрізняється дуже мало (2048 і 2494 гривні), що свідчить про вкрай нераціональне використання  наявних бюджетних коштів у малопотужних лікувальних  закладах.

         Загалом результати  започаткованих  структурних перетворень  в окремих службах охорони здоров’я області можна вважати лише  першим кроком  і переконливим свідченням  доцільності  структурної реорганізації  вторинної медичної допомоги.

Валентина Гінзбург, начальник головного управління охорони здоров’я ОДА