Аналіз відповідності лікарів освітньо-кваліфікаційним

вимогам до посад

(доповідь на апаратну нараду 24.03.2011)

Єдиним нормативним актом, в якому визначаються кваліфікаційні вимоги до посад медичних працівників системи Міністерства охорони здоров'я України, є Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників  ВИПУСК 78 „Охорона здоров'я”, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 р. N 117 та погоджений з Міністерством праці та соціальної політики України.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій призначається для вирішення питань раціонального розподілу праці та правильного використання персоналу згідно з фахом і кваліфікацією, визначення завдань, обов'язків і відповідальності працівників галузі.

У розділі „Кваліфікаційні вимоги” визначено освітньо-кваліфікаційний рівень працівника, напрям і спеціальність підготовки, підвищення кваліфікації, стаж роботи.

При зарахуванні на посади лікарів, провізорів, середнього медичного і фармацевтичного персоналу слід ураховувати положення чинних нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо Переліку вищих медичних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю. На сьогоднішній день діючий наказ МОЗ України від 25 грудня 1992 року N 195.

Отже, до лікаря медичного закладу визначені наступні кваліфікаційні вимоги:

-  повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина".

 - проходження інтернатури за однією зі спеціальностей медичного профілю.

- підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо).

- наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності.

Відповідність спеціальним освітнім та кваліфікаційним вимогам може засвідчуватись:

1) дипломом державного зразка про медичну освіту;

2) сертифікатом лікаря-спеціаліста, виданим вищими медичними навчальними закладами, закладами післядипломної освіти III - IV рівнів акредитації відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.12.97 № 359 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.98 за № 14/2454;

3) посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю, виданим відповідно до Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.12.97 № 359 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.98 за № 14/2454;

4) свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних працівників, виданим вищими медичними навчальними закладами (закладами післядипломної освіти) I - III рівнів акредитації відповідно до Положення про Свідоцтво про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних та фармацевтичних спеціалістів, затвердженого наказом МОЗ України від 07.09.93 № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.12.93 за № 206;

5) документом, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю на момент подачі заяви (копія трудової книжки з наявністю даних за останні п'ять років або виписка з неї).

Лікарі, які не працюють понад три роки за конкретною лікарською спеціальністю, допускаються до медичної практики після проходження стажування відповідно до наказу МОЗ України від 17.03.93 № 48 „Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.93 за № 19.

Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря.

Лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання „лікар-спеціаліст” після проходження стажування.

Від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Термін їх чергової атестації відповідно переноситься. При цьому лікарня повинна подати клопотання до атестаційної комісії про продовження терміну дії кваліфікаційної категорії на період відпустки по догляду за дитиною. Наказом затверджується таке рішення, копію наказу або витяг з нього лікар подає до відділу кадрів лікарні. Тільки тоді лікар має право стати до роботи. При просроченому терміні дії сертифікату лікаря направляє лікарня на курси стажування  з подальшим отриманням сертифіката лікаря-спеціаліста.

Слід звернути увагу на той факт, коли лікар працює за сумісництво (внутрішнім чи зовнішнім), але при цьому у нього відсутній сертифікат про отримання спеціалізації зі спеціальності.

Суб'єктам господарювання забороняється допускати до здійснення медичної практики осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам.

          Разом з тим у лікувально-профілактичних закладах області станом на 1 січня 2011 року працювало 1183 лікаря, у яких відсутні діючі документи про кваліфікаційну категорію або термін дії сертифіката закінчився (у містах – 619, районах 361, ОКЗ - 168).

          Щоквартально відділ кадрової роботи та юридичного забезпечення головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації отримує пояснення керівників лікувально-профілактичних закладів щодо лікарів, які своєчасно не атестувались, причини та заходи, проведені з цього приводу. Серед пояснень (за підписом керівника):

Пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України визначено звільнення працівника з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.

При направленні лікаря на курси стажування видається наказ по лікарні, з яким лікаря необхідно ознайомити під особистий підпис. І у разі невиконання наказу керівник має право застосувати до лікаря дисциплінарні стягнення.

Крім того, слід зауважити, що є випадки, коли лікарня направляє на курси підвищення  кваліфікації (ТУ, ПАЦ) лікарів, які не мають права атестуватись (пропущено термін атестації, відсутня спеціалізація, при цьому термін дії свідоцтва про складання іспиту на ПАЦ – 12 календарних місяців.

          Отже, для досягнення кінцевого результату – відповідність лікарів освітнім та кваліфікаційним вимогам до посади – керівникам лікувальних закладів необхідно розробити план управлінських заходів та систему контролю за їх виконанням.

ПРОПОЗИЦІЇ:

Керівникам лікувально-профілактичних закладів області:

- Провести у трудових колективах лікарів робочі наради, на яких роз’яснити вимоги чинного законодавства України з питань відповідності медичних працівників спеціальним освітнім та кваліфікаційним вимогам.

Термін: до 15 квітня 2011 року.

- Забезпечити, під особисту відповідальність керівника, проходження атестації (курсів стажування, спеціалізації) лікарями, у яких відсутня діюча кваліфікаційна категорія з спеціальності.

Термін: до 01 вересня 2011 року.

- Забезпечити своєчасне планування та проходження лікарями курсів підвищення кваліфікації (тематичне удосконалення та передатестаційні цикли);

Термін: постійно.

- У разі втрати категорії своєчасно направляти лікарів на стажування з метою отримання сертифікату лікаря-спеціаліста;

                                                      Термін: за потребою.

- Аналізувати стан цієї роботи на апаратних, робочих нарадах, медичних радах ;

Термін: щотижня.

Термін: до 5 вересня 2011 року на паперових носіях з підписом керівника.