Що потрібно знати про шлунково-кишкову кровотечу.

Інформаційний простір сучасності надзвичайно великий. При бажанні людина може стати володарем різноманітної  інформації: суто наукової та популярної, необхідної  та непотрібної, привабливої та страшної. Медична інформація в цій низці займає особливе місце, адже рано чи пізно будь-яка людина опиняється в ній зацікавленою.

Шлунково-кишкова кровотеча - це патологічний стан, при якому відбувається попадання крові в просвіт стравоходу, шлунку, кишечнику, в результаті чого виникає ряд змін, враженість яких залежить від джерела, інтенсивності кровотечі, обсягу крововтрати та вихідного стану пацієнта.

За даними центру медичної статистики МОЗ України кількість пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею щорічно збільшується, та це не залишіть від віку пацієнта.

Кровотеча може бути гострою, що виникає раптово та хронічною, що починається непомітно та, як правило, триває довго.

В даний час налічується близько 200 причин ШКК. Найбільш часто (у 60% випадків) кровотеча виникає на ґрунті виразкової хвороби, іншими причинами можуть бути пухлини травного каналу, ерозивний гастрит, синдром Меллорі-Вейсса, цироз печінки, діафрагмальні грижі, а також захворювання серцево-судинної системи та системи крові.

Гострі шлунково-кишкові кровотечі характеризуються 3 основними ознаками:

Блювота більш характерна для кровотечі, джерело, якої  розташоване в стравоході  та в  шлунку, рідше в дванадцятипалій кишці. Характер блювотних мас (червона кров, згортки темно-вишневого кольору, шлунковий вміст з домішками «кавова гуща») залежить від причини та інтенсивності кровотечі. Якщо кровотеча носить помірний характер, блювоти може взагалі не бути, основним проявом кровотечі в такому випадку буде кал з домішками крові.

Рідкий «дьогтьоподібний» кал спостерігається при кровотечах з дванадцятипалої кишки та масивній шлунковій  кровотечі. Кал темно-вишневого кольору характерний для кровотечі з товстої кишки та при профузній  кровотечі з верхніх відділів травного тракту. Малозмінена  (червона) кров в калі характерна для кровотечі з прямої кишки. Оформлений кал чорного кольору буває при кровотечі, що здійснилась, а також при кровотечі обсягом не більше 60 мл.

До ознак гострої крововтрати відносяться слабкість, запаморочення, збліднення шкіри, шум у вухах, серцебиття, холодний піт, непритомність. Розвиток цих ознак пов'язаний зі зменшенням обсягу циркулюючої крові, розвитком гіпоксії (кисневе голодування тканин), в першу чергу головного мозку.

Небезпека гострої  шлунково-кишкової кровотечі полягає у тому, що під час її виникнення у пацієнтів немає больового синдрому, а на перераховані вище ознаки кровотечі, при невеликій крововтраті, деякі пацієнти, а тим більше їх родичі, не звертають уваги. Все це призводить до втрати часу, погіршення прогнозу захворювання та до фатальних наслідків.

Необхідно пам'ятати ні в якому разі не слід займатися самолікуванням, тому що де які медичні препарати можуть провокувати кровотечу, наприклад нестероїдні протизапальні препарати.

При найменших ознаках порушення функцій шлунково-кишкового тракту треба звернутись до дільничного лікаря та пройти інструментальне дослідження фіброгастродуоденоскопію з біопсією для виключення можливості шлунково-кишкової кровотечі.

При ознаках шлунково-кишкової кровотечі, про які було згадано вище, правильним є негайне звернення за медичною допомогою, бажано виклик бригади швидкої допомоги. В даний час незаперечним є госпіталізація хворих з ознаками шлунково-кишкової кровотечі в хірургічний стаціонар, а головною складовою успіху своєчасне забезпечення лікувально-діагностичного процесу.